Codein Purple Drank Красноярск

Всё началось с того, что я решил размяться и пойти погулять по своим закладкам. Заходил в одну хату, когда заметил ребят, нюхающих белый порошок. Мне интересно стало, думаю: «Чё, старые товарищи по наркоте, почему б такую приятную тему пропустить?»

Собрал я свои деньги, чтобы прикупить шприц с кодеином. Время было провести этот вечер на ура! Я знал, что это не самая сильная шняга, но когда ничего достойного нет, то нюхнуть что-нибудь хорошее всегда приятно. Ну и жизнь такая штука, дружище, не всегда всё супер.

Пришёл я в тот дербан, где всегда можно купить кропаль. Там было куча народа, все свои, все как один мигренировали в свою пастельную реальность. Купил я свою дозу, прополоскал её вместе с бензодиазепинами и почувствовал, как весь этот кайф прошёл через тело. Ощущения были просто зашибись, аж зубы заскрипели от удовольствия.

А дальше, братан, началось самое прикольное – я встретил эту некрасивую, но такую интересную подругу. Нам удалось поболтать, прежде чем я полетел в свою химическую лавочку. Вместе с ней я ощутил совершенно новые эмоции, будто кодеин и любовь слились воедино.

А потом, пока мы пытались сорвать друг другу одежду, меня прорвало от огромного количества кодеина. Знаешь, братишка, иногда этот белый порошок может перевернуть всю твою жизнь. От этих силовых импульсов я не удержался и буквально спускался с небес, словно гордый орёл.

А потом вспомнил, что у меня есть телега, на которой можно было бы поделиться этими впечатлениями. Ведь, знаешь, братва, счастье есть только тогда, когда его можно поделиться с другими. Вбил сообщение, как я почувствовал все эти кайфовые ощущения, и отправил в этот мессенджер.

И так началось наше движение, братец, путешествие в сказку. Ну да, она некрасивая, но ведь не внешность делает человека счастливым, а эмоции и чувства, что ты испытываешь с ним. Мы метались из места в место, делясь энергией, наслаждаясь моментом. Заставляли друг друга посмеяться по самые не могу и буквально вызывали дым в глазах друг друга.

И знаешь, братан, эта история с подругой была ещё веселее, чем моя последняя пати с друзьями. Она была необычной, особенной, и это добавляло всякие нюансы в нашу жизнь. Хоть мы и были наркоманы, но каждый день с ней был новым приключением, новым кодеином для души.

Наши субкультурные сердца бились в одинаковом ритме, наша жизнь превращалась в единую заводную симфонию. Мы не боялись быть собой, ведь мы знали, что друг друга поддержим в любой ситуации. Любим, ты меня, братан, и люблю тебя я. Ведь мы – звёзды наркоманского неба, независимые и сильные.

А теперь дай-ка, братец, мыркнишь на этот рассказ и сделай вывод сам: наркотики или настоящая любовь, что лучше?

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.